7. І сказав Гедеон: За це, коли віддасть Господь Зеваха і Цалмунну в руки мої, я розтерзаю тіло ваше тернями пустельними і колюччям.
8. Звідти пішов він до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли мешканці Суккоту.
9. Він сказав і мешканцям Пенуїлу: Коли я повернуся з миром, зруйную башту оцю.
10. А Зевах та Цалмунна були в Каркорі і з ними їхнє військо до п'ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з війська дітей сходу, а загинуло сто двадцять тисяч вояків, що витягали меча.
11. А Гедеон пішов дорогою тих, що жили у шатрах – Шехуне-Боголіму зі сходу до Коваху і Йоґбеги. І розгромив військо, яке знехтувало небезпекою.
12. Зевах і Цалмунна утікали, а він погнався за ними, і схопив обидвох царів мідіянських, Зеваха і Цалмунна, нагнавши жаху на все військо.
13. І повернувся Гедеон, син Йоашів, з битви ще до того, як зійшло сонце зі схилу Хереса.
14. І захопив юнака з мешканців Суккоту, і вивідав у нього, і він повідав йому ймення князів і старшин Суккоту – сімдесят сім чоловік.
15. І прийшов він до мешканців Суккоту, і сказав: Ось Зевах та Цалмунна, за котрих ви поглумилися наді мною, кажучи: Хіба рука Зеваха і Цалмунна вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб стомленим людям твоїм?
16. І, взявши старшину міста й терня пустельне та колюччя, покарав ними городян Суккоту.
17. І башту пенуїльську зруйнував, і повбивав чоловіків міста.
18. І сказав Зевахові та Цалмунні: Які ті люди були, що ви вбили на Фаворі? Вони сказали: Вони були такі, як ти, кожний виглядав сином царським.
19. Він сказав: То були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! Якби ви залишили їх живими, я не знищив би вас.