16. І, взявши старшину міста й терня пустельне та колюччя, покарав ними городян Суккоту.
17. І башту пенуїльську зруйнував, і повбивав чоловіків міста.
18. І сказав Зевахові та Цалмунні: Які ті люди були, що ви вбили на Фаворі? Вони сказали: Вони були такі, як ти, кожний виглядав сином царським.
19. Він сказав: То були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! Якби ви залишили їх живими, я не знищив би вас.
20. І сказав Єтерові, своєму первісткові: Підведися і вбий їх. Але юнак не витягнув меча свого, бо ще боявся, оскільки був замолодий.
21. І сказали Зевах та Цалмунна: Підведися і забий нас; тому що по чоловікові й сила його. І підвівся Гедеон, і забив Зеваха й Цалмунна, і забрав орнаменти, що були на шиях їхніх верблюдів.
22. І сказали ізраїльтяни Гедеонові: Пануй над нами ти, і син твій, і син сина твого; бо ти врятував нас від руки Мідіян.
23. Гедеон сказав їм: Ні, я не буду панувати над вами, ні мій син не буде урядувати над вами: Нехай Господь панує над вами.
24. І сказав їм Гедеон: Прошу у вас одного, дайте мені кожний сережку зі здобичі своєї. (Бо у супротивників були золоті носові сережки, тому що вони були Ізмаїльтяни).
25. Вони сказали: Дамо. І розстелили одежу, і кидали туди кожний сережки зі здобичі своєї.
26. І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча і сімсот шеклів золота, крім оздобних бляшок, орнаментів і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянських царях, і золотих ланцюжків, котрі були на шиї у верблюдів їхніх.
27. Із золота виготовив Гедеон ефода і поставив його у своєму місті, в Офрі, і почали всі ізраїльтяни блудодіяти слідом за ним, і стало це пасткою для Гедеона і всього дому його.