6. І було число тих, хто хлебтав ротом своїм з руки триста чоловіків; вся решта народу ставала на коліна свої пити воду.
7. І сказав Господь Гедеонові: Трьома сотнями тих, що хлебтали, Я врятую вас і віддам мідіян в руки ваші; а весь народ нехай іде, кожний на своє місце.
8. І взяли вони собі харчів у народу і сурми їхні, і відпустив Гедеон усіх ізраїльтян по шатрах, і притримав біля себе триста мужів; а табір мідіянський був у нього внизу, у долині.
9. Тієї ночі сказав йому Господь: Підведися, зійди в табір, Я віддаю його в руки твої.
10. А якщо ти боїшся зійти один, то піди у табір ти і Пура, служник твій.
11. І почуєш, що говорять, і тоді зміцніють руки твої, і підеш до табору. І зійшов він і Пура, служник його, до самого загону озброєного, котрий був у таборі.
12. А мідіяни і амаликитяни та всі мешканці сходу розташувалися на долині у такій кількості, немов сарана; верблюдам їхнім не було порахунку, багато їх було, як піску на березі моря.
13. Гедеон прийшов, аж ось там один чоловік оповідав другому свій сон, і казав: Снилося мені, наче буханець хліба ячмінного котиться табором мідіянським і, докотившися до шатра, вдарив його так, що він упав, перекинув його, і шатро розпалося.