17. І сказав їм: Дивіться на мене і чиніть те саме. Ось, я підійду до табору і, що буду робити, те й ви робіть.
18. Коли я і ті, що будуть біля мене, засурмимо сурмою, сурміть і ви всіма сурмами вашими навколо всього табору і кричіть: Меч Господа і Гедеона!
19. І підійшов Гедеон і сто мужів з ним до табору, на початку середньої сторожі, і коли щойно змінили сторожу, то засурмили сурмами, і розбили глеки, котрі були в руках їхніх.
20. І засурмили всі три загони сурмами і розбили глеки, і тримали в лівій руці світильники, а в правій руці сурми, і сурмили, і кричали: Меч Господа і Гедеона!
21. І вони стояли кожний на своєму місці довкола табору, і все військо почало бігати й кричати, і кинулося врозтіч.
22. Тим часом, як триста (мужів) сурмили сурмами, завернув Господь меча одного чоловіка на його сусіда по всьому війську, і побігло військо аж до Бет-Гашшітта, до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли у Таббат.
23. І були скликані ізраїльтяни з коліна Нефталимового, Асирового і всього коліна Манасіїного, і погналися за мідіянами.
24. А Гедеон відрядив посланців через усю гору Єфремову, говорячи: Вийдіть навперейми мідіянам і перехопіть у них броди аж до Бет-Бари та Йордану. І тоді зібралися всі єфремляни і перехопили всі броди через воду аж до Бет-Бари через Йордан.