34. А Дух Господній виповнив Гедеона; він засурмив у сурму, і скликаний був Авіезер йти за ним.
35. І послав послів до всього коліна Манасіїного, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Нефталима, і ці прийшли назустріч із ним.
36. І сказав Гедеон Богові: Якщо Ти врятуєш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,
37. То ось, я постелю на току стрижену вовну: якщо роса буде лиш на вовні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти порятуєш Ізраїля моєю рукою, як говорив Ти!
38. І сталося так. І підвівся він уранці, другого дня, і почав вичавлювати вовну і вичавив із вовни повне горня роси.
39. І сказав Гедеон Богові: Не розгнівайся на мене, якщо знову скажу і ще востаннє вчиню випробування над вовною: нехай буде сухо лише на одній вовні, а на всій землі нехай буде роса.