26. Тоді всі сини Ізраїля і увесь народ пішли, і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постилися того дня до вечора, і принесли приношення всеспалення і мирні приношення перед Господом.
27. І зверталися сини Ізраїля до Господа (в той час Ковчег заповіту знаходився там),
28. І Пінхас, син Єлеазара, Ааронового сина, стояв тоді перед ним: Чи виходити мені іще на бій з синами Веніямина, брата мого, чи ні? Господь сказав: Рушайте: Я завтра віддам його в руки ваші.
29. І поставив Ізраїль засідку довкола Гів'ї.
30. І пішли сини Ізраїля на синів Веніяминових третього дня, і вишикувалися в бойові лави супроти Гів'ї, як і раніше.
31. Сини Веніяминові виступили супроти народу і відійшли од міста, і почали, як передніше, вбивати з народу на дорогах, з котрих одна піднімається до Божого дому, а одна до Гів'ї у полі, і вбили близько тридцяти чоловіків з Ізраїля.
32. І сказали сини Веніяминові: Вони падають перед нами, як передніше. А сини Ізраїля сказали: Будемо втікати від них і відтягнемо їх від міста на шляхи.
33. І всі Ізраїльтяни підвелися зі свого місця і влаштувалися у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила зі свого місця із луків Гів'ї.
34. І прийшли перед Гів'ї десять тисяч вояків одбірних із усього Ізраїля, і розпочалася жорстока січа; але сини Веніяминові не знали, що на них чекає біда.
35. І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїльтянами, і поклали того дня Ізраїльтяни з синів Веніямина двадцять п'ять тисяч сто вояків, що оголили меч.
36. Коли сини Веніямина побачили, що вони зазнали поразки, тоді Ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніямина; бо сподівалися на засідку, котру вони поставили поблизу Гів'ї.
37. А засідка заквапилася і поспішила до Гів'ї, і стала до бою, і понищила все місто мечем.
38. Тим часом, ізраїльтяни мали із засідкою домовлене гасло до нападу – стовп диму понад містом.
39. Отож, коли Ізраїльтяни відступили з поля бою, і Веніямин почав перемагати, і вигубив близько тридцяти ізраїльтян, бо, казали вони, знову падають вони перед нами, як і в першому бою;
40. Тоді почав підноситися з міста дим стовпом. Веніямин озирнувся назад, і ось, дим від міста підноситься до неба.
41. Ізраїльтяни повернулися, а Веніямин здивувався; бо побачив, що наближається до нього лихо.
42. І кинулися вони навтіч від ізраїльтян по дорозі в пустелю; але січа переслідувала їх, а ті, що виходили з міста, нищили їх там.
43. Оточили веніямитян, і переслідували його до Менухи, і винищували до самого східного боку Гів'ї.