18. І підвелися, і пішли у дім Божий, і молилися до Бога, і сказали сини Ізраїля: Хто з нас передніше піде на війну з синами Веніяминовими? І сказав Господь: Юда піде попереду.
19. І підвелися сини Ізраїля рано-вранці, і отаборилися біля Гів'ї.
20. І рушили Ізраїльтяни на війну супроти Веніямина, і стали сини Ізраїля в бойові лави поблизу Гів'ї.
21. І вийшли сини Веніяминові з Гів'ї, і поклали того дня двадцять дві тисячі Ізраїльтян на землю.
22. Але народ ізраїльський збадьорився і знову стали в бойові лави на тому місці, де стояли попереднього дня.
23. І рушили сини Ізраїля, і плакали перед Господом до вечора, і прикликали Господа: Чи розпочинати мені бій з синами Веніямина, брата мого? Господь сказав, – Рушайте супроти нього!