5. Вони сказали йому: Запитай у Бога, щоб знати нам, чи пощастить нам на шляху, котрим йдемо?
6. Священик сказав їм: Рушайте з миром; перед Господом шлях ваш, котрим ви йдете.
7. І пішли ті п'ятеро мужів, і прийшли до Лаїшу і побачили народ, що в ньому, що він живе у спокої, за звичаєм сидонян, сумирно й безтурботно, і що не було на тій землі нікого, хто міг судити їх за щось: від сидонян вони жили далеко, і не мали жодних справ із сторонніми.
8. І повернулися до братів своїх у Цор'у та в Ештаол, і сказали їм брати їхні: Що ви скажете?
9. Вони сказали: Підведімося, та й підемо на них; ми бачили землю; вона вельми гарна. А ви зволікаєте? Не вагайтеся, рушайте і візьміть у спадок ту землю.
10. Коли ви підете, то прийдете до народу безтурботного, а земля ота вельми простора. Бог віддає її в руки ваші. Це таке місце, де немає нестачі жодної речі, що дарує земля.
11. І рушили звідти з коліна Данового, з Цор'у і Ештаолу шістсот мужів, оперезаних зброєю.
12. Вони пішли і отаборилися в Кір'ят-Єарімі, що в Юдеї. Тому й називають те місце: Махане-Дан, і так воно зветься аж донині. Він позаду Кір'ят-Єаріму.
13. Звідти перейшли вони на гору Єфремову і прийшли до оселі Михи.
14. І сказали ті п'ятеро мужів, котрі ходили вивідувати землю Лаїш, братам своїм: Чи знаєте ви, що в одному з домів оцих є ефод, терафи, і ідол різьблений та ідол литий? Отож, поміркуйте, що вчинити?