3. І втік Їфтах від своїх братів і оселився у краї Тов. І зібралися до Їфтаха гулящі люди, та й виходили з ним.
4. Через деякий час аммонитяни пішли війною на Ізраїля.
5. Під час війни аммонитян з Ізраїлем прийшли старшини ґілеадські забрати Їфтаха з краю Тов,
6. І сказали Їфтахові: Прийди, будь у нас вождем, і будемо воювати з аммоновими синами.
7. Їфтах сказав старшинам ґілеадським: Чи не ви зненавиділи мене і вигнали з дому батька мого? Навіщо ж прийшли до мене нині, коли ви в біді?
8. І сказали старшини ґілеадські Їфтахові: Для того ми зараз прийшли до тебе, щоб ти пішов з нами – війною супроти аммонових синів, будучи у нас старшиною усіх мешканців ґілеадських.
9. І сказав Їфтах старшинам ґілеадським: Якщо ви повернете мене, щоб воювати супроти аммонитян, і Господь віддасть мені їх, то чи залишуся я у вас старшиною?
10. Старшини ґілеадські сказали Їфтахові: Нехай Господь буде за свідка поміж нами, що ми вчинимо за твоїм словом!
11. І пішов Їфтах із старшинами ґілеадськими, і народ настановив його над собою вождем, і Їфтах виголосив усі слова свої перед Господом в Міцпі.
12. І послав Їфтах послів до царя аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати на моїй землі?
13. Цар аммонський сказав послам Їфтаха: Ізраїль, коли йшов з Єгипту, забрав землю мою від Арнону й аж до Яббоку – до самісінького Йордану; то ж поверни її з миром.
14. Їфтах удруге послав послів до царя аммонського
15. Сказати йому: Так говорить Їфтах: Ізраїль не взяв землі моавської і землі аммонської;
16. Бо коли йшов з Єгипту, Ізраїль подався в пустелю до Червоного моря і прийшов до Кадешу.
17. Звідти послав Ізраїль послів до царя едомського сказати: Я благаю тебе, дозволь мені пройти землею твоєю; але цар едомський не послухав. І послав він також до царя моавського, – і той не погодився; тому Ізраїль залишався в Кадеші.