17. Звідти послав Ізраїль послів до царя едомського сказати: Я благаю тебе, дозволь мені пройти землею твоєю; але цар едомський не послухав. І послав він також до царя моавського, – і той не погодився; тому Ізраїль залишався в Кадеші.
18. І пішов пустелею, і проминув землю едомську і землю моавську, і, прийшовши до східного рубежа землі моавської, розташувався шатрами за Арноном, але не входив у межі моавські, бо Арнон є рубежем Моава.
19. І послав Ізраїль послів до Сигона, царя аморейського, до царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Я благаю тебе, дозволь нам пройти землею твоєю до свого місця.
20. Але не погодився Сигон пропустити Ізраїля через володіння свої, і зібрав Сигон увесь народ свій, і розташувався табором в Йохці, і воювали з Ізраїлем.
21. І віддав Господь, Бог Ізраїля, Сигона і весь народ його в руки Ізраїля, і він завдав поразки йому. І дістав Ізраїль у спадщину всю землю амореїв, який жив на землі тій.
22. І дістали вони у спадок рубежі амореїв від Арнона до Яббоку, і від пустелі до Йордану.
23. Отак Господь, Бог Ізраїля, прогнав амореїв від народу Свого Ізраїля, а ти хочеш забрати його спадщину?
24. Чи не володієш ти тим, що дав тобі у спадок Кемош, бог твій? А ми будемо володіти всім тим, що дав нам у спадок Господь, Бог наш.
25. Хіба ти ліпший за Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сварився він колись з Ізраїлем, чи воював з ними?
26. Уже триста літ живе Ізраїль в Хешбоні та в підлеглих йому містах, і по всіх містах, що понад Арноном, то чому не відібрали ви їх того часу?
27. А я не завинив перед тобою, і ти чиниш мені зле, виступивши супроти мене війною. Господь Суддя нехай буде нині суддею поміж синами Ізраїля і поміж синами аммоновими.
28. Але цар аммонових синів не прислухався до слів Їфтаха, з котрими він посилав до нього.
29. І тоді зійшов на Їфтаха Дух Господній, і пройшов він Ґілеад і Манасію, і пройшов ґілеадську Міцпу, а вже з ґілеадської Міцпи перейшов до аммонових синів.
30. І дав Їфтах обітницю Господові і сказав: Якщо ти даси аммонитян у руки мої,
31. То після повернення мого з миром від аммонитян, хто б не вийшов з брами мого дому назустріч мені, – буде Господові, і принесу його для приношення всеспалення,
32. І прийшов Їфтах до аммонитян – воювати з ними, і віддав їх Господь в руки його.
33. І знищив їх, від Ароеру й до Мінніту, двадцять міст, і до Авел-Кераміму з великим руйнуванням. І впокорилися аммонові сини перед синами Ізраїля.