14. Помилуй мене, Господе; поглянь на страждання моє від тих, що ненавидять мене, – Ти, Котрий підносиш мене від брам смерти.
15. Щоб я вістив усю славу Твою у брамах доньки Сіонової: буду радіти у спасінні Твоєму.
16. Потонули народи в ямі, котру викопали; у сітях, котрі приховали вони, заплуталася нога їхня.
17. Пізнали Господа за судом, котрого Він звершив; злочинець спійманий учиненим руками своїми.
18. Завернуть нечестиві до пекла, і всі народи, що забувають Бога.
19. Бо не назавжди забудеться вбогий, і очікування вбогих не навіки загине.
20. Постань, Господе, нехай не переважає людина; нехай будуть засуджені народи перед очима Твоїми.
21. Наведи, Господе, страх на них; нехай знають народи, що вони тільки люди.
22. Для чого, Господе, стоїш задалеко, утаємничуєш Себе в годину скорботи?
23. У гордині своїй нечестивий переслідує убогого: нехай же впіймають вони підступність, котру самі вигадують.
24. Тому що нечестивий пишається жаданням серця свого; і благославляє користолюбця, якого ненавидить Господь.