8. Усі, що бачать мене, збиткуються наді мною; говорять устами, киваючи головою.
9. Він покладався на Господа, – нехай визволить його; нехай порятує, якщо він бажаний Йому.
10. Але Ти вивів мене з лона, учинив у мені сподівання біля персів матері моєї.
11. На Тебе залишений я від утроби; від лона матері моєї Ти – Бог мій.
12. Не віддаляйся од мене, бо горе близьке, а помічника нема.
13. Багато биків оточили мене; гладкі башанськіобступили мене,
14. Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить.
15. Я розлився, як води; всі кості мої розсохлися і серце моє стало, наче віск, розтануло всередині нутра мого.
16. Сила моя висохла, мов череп'я, язик мій прилип до піднебіння мого, і в порох смертельний поклав Ти мене.
17. Бо пси оточили мене, збіговисько нечестивих обступило мене, прокололи руки мої і ноги мої.
18. Можна було б перелічити всі кістки мої. А вони спостерігають, і вчиняють з мене видовище.
19. Ділять шати мої поміж собою і на покриття моє кидають жереба.
20. Але Ти, Господе, не віддаляйся од мене, сило моя! Поспіши на поміч мені;
21. Захисти від меча душу мою і від псів єдину мою.