6. До Тебе волали вони, і були порятовані; на Тебе сподівалися, і не залишалися в соромі.
7. А я – черв'як, а не людина, обмова у людей і презирство в народі.
8. Усі, що бачать мене, збиткуються наді мною; говорять устами, киваючи головою.
9. Він покладався на Господа, – нехай визволить його; нехай порятує, якщо він бажаний Йому.
10. Але Ти вивів мене з лона, учинив у мені сподівання біля персів матері моєї.
11. На Тебе залишений я від утроби; від лона матері моєї Ти – Бог мій.
12. Не віддаляйся од мене, бо горе близьке, а помічника нема.
13. Багато биків оточили мене; гладкі башанськіобступили мене,
14. Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить.
15. Я розлився, як води; всі кості мої розсохлися і серце моє стало, наче віск, розтануло всередині нутра мого.
16. Сила моя висохла, мов череп'я, язик мій прилип до піднебіння мого, і в порох смертельний поклав Ти мене.
17. Бо пси оточили мене, збіговисько нечестивих обступило мене, прокололи руки мої і ноги мої.