1. Господе! Ти випробував мене і відаєш.
2. Ти відаєш, коли я сідаю і коли підводжуся; Ти розумієш помисли мої здалеку.
3. Чи йду я, чи спочиваю, Ти оточуєш мене, і всі шляхи мої відомі Тобі.
4. Ще немає слова на язиці моєму, а Ти, Господе, уже відаєш його уповні.
5. Оточив Ти мене позаду і попереду і кладеш на мене руку Твою.
6. Дивне для мене ведення Твоє, – високо, не можу сягнути його!
7. Куди піду від Духа Твого, і від присутности Твоєї куди втечу?
8. Чи зійду на небо, – Ти там; чи зійду до шеолу, – і там Ти.
9. Чи візьму крила зорі і переселюся на кінець моря, –
10. І там рука Твоя поведе мене, і утримає мене правиця Твоя.
11. Чи, скажу: Можливо пітьма накриє мене, і світло довкола мене вчиниться ніччю?
12. То й пітьма не затьмарить від Тебе, і ніч ясна, мов день: як пітьма, так і світло.
13. Бо Ти утворив нутрощі мої і зіткав мене в лоні матері моєї.
14. Прославляю Тебе, тому що я дивовижно витворений. Дивовижні діяння Твої, і душа моя глибоко усвідомлює це.
15. Не утаємничені були від Тебе кості мої, коли я утворювався тайкома, учинений був у глибинах лона.
16. Зародка мого бачили очі Твої; у Твоїй книзі записані всі дні, для мене призначені, коли жодного з них ще не було.
17. Які дорогі для мене помисли Твої, Боже, і яке величезне їхнє число!
18. Чи почну їх перелічувати, але вони численніші від піску; коли я пробуджуюся, я все ще з Тобою.