17. Хто береже повчання, той на шляху до життя; а той, що відкидає викриття, – блукає.
18. Хто приховує ненависть, у того вуста лукаві; і хто розголошує наклепи, – той невіглас.
19. У багатослів'ї не обминути гріха, а хто гамує вуста свої, – розумний.
20. Добірне срібло – язик праведного, а серце лиходіїв – невігластво.
21. Уста праведного пасуть багатьох, а нездари помирають від браку розуму.
22. Благословення Господнє – воно збагачує, і печалі з собою не приносить.
23. Для безглуздого злочин, мов забавка, а людині розумній властива мудрість.
24. Чого боїться лиходій, те й запопаде його, а бажання праведників справдиться.
25. Як прогримкоче буря, то вже немає лиходія; а праведник – на вічних підвалинах.
26. Як оцет для зубів, і дим для очей, те саме ледачий для тих, хто посилає його.
27. Страх Господній примножує дні, а роки лиходіїв знетриваліють.
28. Надія праведників – радість, а сподівання лиходіїв загине.