4. Не царям, Лемуїле, не царям вино пити, і не князям – сікеру,
5. Щоб не впилися вони і не забули закону та не змінили на недобре суду пригноблених.
6. Дайте сікеру тому, що гине, і вино пригніченому душею.
7. Нехай він вип'є, і забуде вбогість свою, і не згадає вже убогість свою, і не пригадає вже страждання свого.
8. Розтуляй уста твої за безмовного і на захист усіх сиріт.
9. Розтуляй уста твої для правосуддя і для справи бідного і вбогого.
10. Хто знайде цнотливу жінку? Ціна її вартніша перлів.
11. Вірить їй серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку.
12. Вона відплатить йому добром, а не злом упродовж цілого життя свого.
13. Дбає про вовну та льон, і охоче працює своїми руками.
14. Вона, немов кораблі купців, здалеку хліб здобуває.
15. Вона підводиться ще вночі, і роздає страву в домі своєму і визначає роботу служницям своїм.
16. До поля придивляється, а відтак і купує його; від плодів рук своїх насаджує виноградника.
17. Підперізує стан свій силою і зміцнює м'язи свої.
18. Вона відчуває, що праця її корисна, і – світильник її не згасає навіть уночі.
19. Простягає руки свої до прядива, і пальці її беруться за веретено.