1. І оце притчі Соломонові, котрі зібрали мужі Єзекії, царя Юдиного.
2. Слава Божа – утаємничувати справу, а слава царів – досліджувати справу.
3. Небо для високости і земля для глибини, так серця царів – недослідні.
4. Відділи домішки від срібла, і вийде у ливарника посудина.
5. Усунь лиходія від царя, і престол його утвердиться правдою.
6. Не пишайся перед лицем царя і на місце шляхетних не ставай;
7. Тому що краще, коли скажуть тобі: Підійди сюди, сядь вище, аніж, коли принизять тебе перед шляхетним, котрого бачили очі твої.
8. Не зачинай квапливо позову, інакше, що будеш чинити при завершенні, коли суперник твій осоромить тебе?
9. Здійснюй позов із суперником твоїм, але таємниці іншого не розкривай.
10. Щоб не докоряв тобі той, що зачує це, бо тоді ганьба твоя не відійде від тебе.
11. Золоті яблука в срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно.
12. Золота сережка і прикраса з чистого золота – мудрий викривач для уважного вуха.
13. Що прохолода від снігу в жнива, те ж таки незрадливий посланець для того, хто послав його; він приносить душі володаря свого розраду.
14. Як хмара і вітри без дощу, так людина, що вихваляється нещирими дарунками.
15. Покірністю схиляється до милості вельможа, і м'який язик ламає кістку.
16. Ти знайшов мед? Споживай досхочу, але не переїдай його, щоб не вивернути його.