1. Вино – глумливе, сікера – буйна; і кожний, хто зловживає ними, – нерозумний.
2. Гнів царський – наче ревище лева; хто дратує його, той грішить супроти самого себе.
3. Честь для людини – уникнути сварки; а всілякий глупак запальний.
4. Ледачий восени не оре в полі, то шукає влітку, – і немає нічогісінько.
5. Помисли в серці людини – глибокі води, але чоловік розумний вичерпує їх.
6. Чимало таких, що хвалять людину за милосердя; але хто знаходить праведну людину?
7. Праведник ходить у своїй чистоті; блаженні діти його по ньому!
8. Цар, який сидить на престолі суду, очима своїми розганяє все лихе.
9. Хто може сказати: Я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?
10. Неоднакові ваги, неоднакова міра, – те і те – мерзота перед Господом.
11. Можна спізнати навіть підлітка за його вправами, чи буде чиста і належна поведінка його.
12. Вухо, котре чує, і око, котре бачить, – те і те утворив Господь.