4. Злодій зважає на уста злочинців, а лукавий пильнує язика згубного.
5. Хто збиткується над убогими, той зневажає Творця його; хто тішиться лихом, той не залишиться без покари.
6. Вінець літніх людей – сини синів, і слава дітей, – батьки їхні.
7. Не личить безглуздому поважна мова, а поготів шляхетному – вуста брехливі.
8. Подарунок – коштовний камінь в очах того, хто володіє ним; тому, куди не піде, скрізь матиме успіх.
9. Той, хто покриває переступ, шукає любови; а хто знову нагадує про нього, той віддаляється від товариша.
10. На розумного переконливіше діє догана, аніж на безглуздого сто ударів.
11. Недобрий шукає тільки заколоту; а тому жорстокий ангел буде посланий супроти нього.
12. Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої відібрали дітей, аніж безглуздого з його глупотою.
13. Хто за добро віддає злом, від оселі його не відійде лихо.
14. Початок сварки – наче прорив води; припини сварку, доки не спалахнула вона.
15. Той, хто виправдовує лиходіїв і звинувачує праведного – обидва мерзота перед Господом.