10. На розумного переконливіше діє догана, аніж на безглуздого сто ударів.
11. Недобрий шукає тільки заколоту; а тому жорстокий ангел буде посланий супроти нього.
12. Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої відібрали дітей, аніж безглуздого з його глупотою.
13. Хто за добро віддає злом, від оселі його не відійде лихо.
14. Початок сварки – наче прорив води; припини сварку, доки не спалахнула вона.
15. Той, хто виправдовує лиходіїв і звинувачує праведного – обидва мерзота перед Господом.
16. Нащо скарб в руках безглуздого? Для надбання мудрости у нього немає розуму,
17. Друг любить о будь-якій порі, і, мов брат, прийде в лиху годину.
18. Чоловік безглуздий готовий на поруку, і дає поруку за ближнього свого.
19. Хто любить сварки, любить гріх; і хто високо підносить браму свою, той шукає занепаду.
20. Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21. Хто народжує безглуздого – собі на горе, і батько безглуздого не знатиме втіхи.
22. Веселе серце діє вдячно, мов лікування, а пригнічений дух висушує кістки.
23. Лиходій бере гостинця з пазухи, щоб викривити шляхи правосуддя.
24. Мудрість – перед обличчям у розумного, а очі безглуздого – на рубежах землі.
25. Безглуздий син – досада батькові своєму і прикрість для матері своєї.
26. Не добре звинувачувати справедливого, і бити шляхетного за правду.
27. Розумний розважливий у словах своїх, і розумний має тверезий глузд.