7. Відійди од людини безглуздої, у котрої ти не помічаєш розумних уст.
8. Мудрість розумного – пізнання шляху свого, а глупство нерозважливих облуда.
9. Безглузді сміються з гріха, а між праведними – приязнь.
10. Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втручається чужий.
11. Дім лиходіїв занепаде, а житло праведних розквітне.
12. Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними; але кінець їхній – стежка до смерти.
13. Іноді й від сміху болить серце, і закінчення радости – смуток.
14. Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, а добра – від своїх.
15. Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх.
16. Мудрий боїться і ухиляється від зла, а безглуздий дратівливий і зарозумілий.
17. Запальний може вчинити глупство; але людина, що навмисне чинить зло, ненависна.
18. Невігласи дістають у спадок собі глупоту; а розважливі знанням коронуються.
19. Поклоняться недобрі перед добрими, і лиходії біля брами праведника.
20. Убогого, трапляється, ненавидять навіть близькі його, а в багатого чимало друзів.
21. Хто зневажає ближнього свого, той грішить; а хто милосердний з бідним, той блаженний.