7. Дехто вдає з себе багатого, хоч нічого не має; а інший має себе за бідного, а в нього чимало майна.
8. Багатством своїм людина сплачує викуп за життя своє, а вбогий погрози не чує.
9. Світло праведних весело сяє, а світильник лиходіїв загасає.
10. Від пихатости вчиняється розбрат, а в тих, що радяться – мудрість.
11. Багатство від марноти виснажується, а той, що нагромаджує працею, примножує його.
12. Надія, що довго не справджується, притлумлює серце, а справджене бажання – мов дерево життя.
13. Хто нехтує словом, той завдає собі шкоди; а хто боїться заповіді, – тому буде нагорода.
14. Повчання мудрого – джерело життя, що віддаляє од пасток смерти.
15. Добрий розум приносить втіху; а шлях лиходіїв жорстокий.
16. Кожний розважливий діє розумно, а безглуздий глупоту показує.
17. Зрадливий посланець попадає в біду, а вірний посланець – рятунок.
18. Убогість і сором тому, хто відкидає повчання; а хто дотримується настанов, буде в пошані.
19. Бажане, що справдилося, – приємне для душі; але нестерпно для безглуздих ухилятися від зла.
20. Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим; а хто товаришує з безглуздими, – розбеститься.
21. Грішників переслідує зло, а праведникам надолужиться добром.