3. Не потвердить себе людина беззаконням; а корінь праведників непорушний.
4. Доброчинна дружина – вінець для чоловіка свого; а зганьблена – мовби гниль у його кістках.
5. Помисли праведних – правда, а заміри лиходіїв – підступ.
6. Мова лиходіїв – засідка для пролиття крови, а вуста праведних рятують їх.
7. Тільки-но торкнеться лиходіїв нещастя – і вже немає їх, а дім праведних стоїть.
8. Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде в презирстві.
9. Ліпше простий, але той, що працює на себе, аніж той, що має себе за поважного, проте не має хліба.
10. Праведник дбає про худобу свою, а серце лиходіїв жорстоке.
11. Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом ледарів, той безглуздий.
12. Лиходій прагне впіймати у сіть лиха; але корінь праведних міцний.
13. Лиходій потрапляє до неї гріхами уст своїх; але праведник вийде з біди.
14. Від плоду вуст своїх насичується людина добром, і нагорода людині – за вчинками рук її.
15. Шлях безглуздого бездоганний в його очах; але хто дослухається поради, той мудрий.
16. У безглуздого миттю виявиться гнів його, а розважливий приховує зневагу.
17. Хто виповідає те, про що зараз відає, той каже правду; а в свідка лукавого – облуда.
18. Іноді базіка уразить, як мечем, а язик мудрих – лікує.