18. А засідку вчиняють на власну кров, і чигають на своє життя.
19. Отакі шляхи кожного, хто жадає чужого добра: воно відбере життя у володарів його.
20. Мудрість кричить на вулиці, на майданах підносить (вона) свій голос,
21. На чільних місцях зібрань вигукує, при вході до міських брам промовляє слова свої;
22. Доки, невігласи, будете любити неуцтво? Доки глузії будуть насолоджуватися своїми глузами? І доки безглузді будуть ненавидіти знання?
23. Наверніться до мого викриття: ось, я виллю на вас дух мій, повідаю вам слова мої.
24. Тому що я кликала, а ви не підкорилися; простягала руку мою, та ніхто не зважив.