1. Притчі Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського.
2. Щоб спізнати мудрість, повчання, зрозуміти слова розуму розсудливі;
3. Засвоїти (собі) добру науку, правосуддя суду і справедливість;
4. Простим дати кмітливість, юнакові – знання і розважливість;
5. Послухає мудрий і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
6. Щоб розуміти притчу і тлумачення, слова мудрих і загадки їхні.
7. Початок мудрости – страх Господній; лише безглузді нехтують мудрістю і повчанням.
8. Слухай, сину мій, повчання батька твого, і не відкидай науки матері твоєї.
9. Тому що це гарний вінець для голови твоєї і прикраса тобі на шию.
10. Сину мій! Якщо схилятимуть тебе грішники, не погоджуйся.
11. Якщо будуть казати: Йди з нами, вчинимо засідку для крови, засядемо на безневинного,
12. Живими поглинемо їх, як шеол, і – такими, що сходять в могилу;