25. А якщо народяться у тебе сини і сини у синів твоїх, і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображуватиме що-небудь, і вчините оце зло перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,
26. То засвідчуюся вам сьогодні небом і землею, що незабаром конче утратите землю, будете винищені на землі, для успадкування котрої ви переходите Йордан; не проживете багато часу на ній, але загинете.
27. І розпорошить вас Господь поміж народами, і будете нечисленними поміж народами, до котрих відпровадить вас Господь.
28. І будете там слугувати богам, витвореним руками людськими з дерева і каміння, котрі не бачать і не чують, і не їдять, і не знають пахощів.
29. Та якщо ти шукатимеш звідти Бога твого, то знайдеш Його, якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
30. Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.
31. Господь, Бог твій, є Бог милосердний; він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде заповіту з батьками твоїми, котрого Він клятвою підтвердив їм.
32. Бо запитай у передніших днів, які були ще до тебе, від того дня, котрого Бог утворив людину на землі, і від кінця неба й аж до краю неба: чи траплялося коли-небудь таке, як оця велика справа, або чи чутно було про подібне?
33. Чи колись чув якийсь народ голос Бога, що говорив з осердя вогню, і лишився живим, як чув ти?