23. Простягну на них нещастя і використаю на них стріли Мої.
24. Будуть виснажені голодом, понищені лихоманкою, і лихою пошестю; і пошлю на них зуби звірів, і отруту гадів землі.
25. Надворі буде вбивати їх меч, а в домах – жах – і юнака, і юнку, і грудне немовля, і посивілого чоловіка.
26. Я сказав би: Розпорошу їх, і зітру з-поміж людей пам'ять про них.
27. Але відклав це заради ворожого гніву, щоб вороги його не запишалися і не сказали: Наша рука висока, і не Господь утворив усе це.
28. Бо вони народ, який знетямився, і не має в них жодного глузду.
29. О, якби вони поміркували, зрозуміли це, затямили, що з ними станеться насамкінець!
30. Як може один переслідувати тисячу, а двоє проганяти десять тисяч, якби Скеля їхня не видала їх, і Господь не віддав їх!
31. Бо скеля їхня не така, як наша Скеля; самі вороги свідки тому.
32. Бо виноград їхній від виноградної лози содомської і з ланів гоморських; ягоди їхні ягоди отрутні, грона їхні гіркі.
33. Вино їхнє – отрута драконів, і згубна трава зміїна.
34. Чи не приховане все це у Мене? Чи не під печаткою у скарбницях Моїх?
35. У Мене помста і відплата, в належний час захитається нога їхня; бо вельми близький день загибелі їхньої; невдовзі настане приготовлене для них.
36. Але Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що сила їхня виснажилася, і не стало вже ні невільника, ані вільного.
37. Тоді скаже Господь; де божки їхні, скеля, на котру вони сподівалися,
38. Котрі їли лій пожертв їхніх і пили поливне приношення їхнє? Нехай вони постануть і допоможуть вам притулком!