14. Не з вами лише одними я складаю цього Заповіта і цю угоду з присягою,
15. Але, як із тими, котрі сьогодні з нами стоять перед Господом, Богом нашим, так і з тими, котрих немає тут з нами сьогодні.
16. Бо ви знаєте, як ми жили на землі єгипетській, і як ми проходили поміж народами, через котрих ви пройшли,
17. І бачили мерзоту їхню, та ідоли їхні, дерев'яні і кам'яні, срібні і золоті, котрі серед них.
18. Хай не буде поміж вами чоловіка чи жінки, або роду, або коліна, чиє серце відхилилося б нині від Господа, Бога нашого, щоб ходити й служити богам тих народів; нехай же не буде поміж вами коріння, з якого виростає отрута і гіркий полин,
19. Такого чоловіка, котрий, зачувши слова прокляття цього, нахвалявся б у серці своєму, кажучи: "Я буду щасливим, незважаючи на те, що буду ходити за сваволею серця свого", і пропаде таким чином ситий з голодним,
20. Не простить Господь такому, але миттю спалахне гнів Господній і ревність Його на такого чоловіка, і впаде на нього прокляття заповіту цього, написане в цій книзі, і зітре Господь ім'я його з піднебесної.
21. І відділить його Господь на лихо від усіх колін Ізраїля, відповідно з усіма прокляттями Заповіту, написаними в цій книжці Закону.