1. Якщо буде позов між людьми, то нехай приведуть їх до суду і розсудять їх: невинного хай виправдають, а того, що завинив, засудять.
2. І якщо той, що завинив, вартий буде покарання, то суддя нехай накаже покласти його і бити біля себе, зважаючи на провину його, за відповідним рахунком.
3. Сорок ударів треба завдати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був упосліджений перед очима твоїми.
4. Не зав'язуй рота волові, коли він молотить.
5. Якщо брати живуть разом, і один із них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не має виходити на сторону за чоловіка чужинця, але дівер її мусить увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею.
6. І первісток, котрого вона вродить, залишиться із йменням брата його померлого, щоб ім'я його не стерлося в Ізраїлі.
7. А якщо він не захоче взяти невістку свою, то невістка його нехай вийде до брами, до старшин, і скаже: "Дівер мій відмовляється відтворити ім`я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною".
8. Тоді старшини міста його мають прикликати його і намовляти його, і якщо він підведеться і скаже: "Не хочу взяти її",
9. Тоді невістка його нехай піде до нього на очах старшин, і скине чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і скаже: "Так учиняється чоловікові, котрий не розбудовує житла братові своєму".
10. І пойменують його ім'ям в Ізраїлі: "Дім роззутого".
11. Коли сваряться поміж собою чоловіки, і дружина одного підійде, щоб захистити чоловіка свого від руки того, що б'є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за сороміцьке його;
12. То відітни руку її; нехай не змилосердиться око твоє.
13. Не може бути у торбі твоїй подвійної гирі, більшої і меншої.