11. І вони вважалися поміж велетнями, як сини Енакові. Моавитяни ж називають їх емімами.
12. І на Сеїрі мешкали передніше хореї; але сини Ісавові прогнали їх, і винищили їх перед собою, і оселилися замість них, так, як учинив Ізраїль із землею спадщини своєї, котру дав їм Господь.
13. Отож, підведіться і перейдіть через ручай Зеред. І перейшли ми через ручай Зеред.
14. З того часу, як ми пішли в Кадеш-Барнеа і як перейшли через ручай Зеред, минуло тридцять вісім літ, аж доки в нас не перевелося з-поміж стану все покоління воїнів серед війська, як присягався їм Господь.
15. І рука Господня була на них, щоб винищити їх з-поміж стану, доки не вмерли.
16. Коли ж перевелися всі мужі війни, і вимерли з-поміж народу,
17. Тоді сказав мені Господь, говорячи:
18. Ти проходиш нині мимо володінь Моава, через Ар;
19. І наблизився до аммонових синів; не вступай з ними у ворожнечу, і не розпочинай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів аммонових у володіння, тому що Я віддав її у володіння синам Лотовим.
20. І вона вважалася землею велетнів, у старожитні часи жили на ній велетні; аммоніти називали їх замзумами.
21. Народ великий, численний і високий, як сини Енакові; але винищив їх Господь перед лицем їхнім, і вигнали вони їх, і оселилися на місці їхньому.