1. Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.
2. А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою позику, не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.
3. Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.
4. Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.
5. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,
6. Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7. А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.
8. Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.