6. Якщо буде намовляти тебе таємно – брат твій, син матері твоєї, або син твій, або донька твоя, або дружина на ложі твоєму, чи друг твій, котрий для тебе, як душа твоя, спокушаючи таємно, і говоритиме: Ходімо і будемо служити іншим богам, котрих не знав ти і батьки твої,
7. Богам тих народів, котрі довкола тебе, близьких до тебе чи віддалених від тебе, від одного краю землі до другого,
8. То не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не помилує його око твоє, не жалій його і не прикривай його,
9. Але вбий його; твоя рука передніше від усіх має бути на ньому, щоб убити його, а відтак рука всього народу.
10. І забий його камінням до смерти; бо він робив спробу одвернути тебе від Господа, Бога твого, Котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому неволі.
11. Увесь Ізраїль почує це і пройметься острахом, і не будуть уже робити подібного зла осередь тебе.
12. Якщо почуєш про яке-небудь місто твоє, котрі Господь, Бог твій, дає тобі для осідку,
13. Що з'явилися в ньому діти Веліяла із твого оточення і звабили мешканців міста їхнього, говорячи їм: "Ходімо, і будемо служити богам іншим, котрих ви не знали",
14. То ти розшукай, досліди і гаразд розпитай; і якщо це справді було, що сталася така річ серед тебе,
15. Винищи мешканців того міста вістрям меча, винищи ущент його і все, що в ньому, і скотину його винищи вістрям меча.
16. А всю здобич його збери на середину майдану його, і спали вогнем те місто і всю здобич його для Господа, Бога твого; і нехай буде воно навіки в руїнах, і не можна ніколи знову споруджувати його.
17. Нічого із заклятого (жертовного Богові) нехай не пристане до руки твоєї, щоби погамував Господь невимірний гнів Свій, і дарував тобі милість, і помилував тебе, і розмножив тебе, як присягався батькам твоїм,