8. О тій порі відокремив Господь коліно Левієве, щоб носити Ковчега заповіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому і благословляти в Його ім'я, як це триває до нинішнього дня.
9. Тому немає левитові частки і спадку з братами його: Сам Господь є спадщина йому, як обіцяв йому Господь, Бог твій.
10. І пробув я на горі, як передніше, сорок днів і сорок ночей, і почув мене Господь також і цього разу, і Господь не вигубив тебе.
11. І сказав мені Господь: Підведися, вирушай у дорогу на чолі народу цього; щоб вони пішли і заволоділи землею, котру я присягався батькам їхнім віддати їм.
12. Отож, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того лише, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма шляхами Його, і любив Його, і служив Господові, Богові твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї.
13. Аби пильнував заповіді Господа і настанови Його, котрі сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі добре було.
14. Ось, у Господа, Бога твого, небо і небеса небес, земля і все, що на ній.
15. Але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і вибрав вас, сім'я їхнє після них, із усіх народів, як оце й нині є.