9. І я сказав вам того часу: Не можу один носити вас;
10. Господь, Бог ваш, розмножив вас, ви нині численні, мов зорі небесні.
11. Господь, Бог батьків ваших, розмножить вас тисячократно супроти того, скільки вас тепер, і благословить вас, як Він обіцяв вам;
12. То як же мені одному носити тягарі ваші, тяготи ваші і суперечки ваші?
13. Виберіть собі відомих у колінах ваших мужів мудрих, розумних, і я поставлю їх урядувати над вами.
14. Ви відповідали мені і сказали: Добру справу радиш ти вчинити для нас.
15. І взяв я чільників з колін ваших, мужів мудрих і відомих, і поставив їх старшинами над вами, тисяцькими, сотниками, п'ятдесяцькими й десяцькими і наглядачами для колін ваших.
16. І наказав я суддям вашим того часу, говорячи: Вислуховуйте справи братів ваших і судіть справедливо, кожну людину і брата її, і захожого, з нею.
17. Не зважайте на особу в суді, ви маєте слухати малого, як великого: не бійтеся особи людської; бо суд – справа Божа, а діло, котре для вас заважке, доносьте до мене, і я вислухаю його.
18. І дав я вам того часу настанови про все, що належить вам чинити.
19. І коли рушили ми від Хорива і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, котру ви бачили, на шляху до гір аморейських, як наказав Господь, Бог наш, і прийшли до Кадеш-Барнеа.
20. І сказав я вам: Ви прийшли до гори аморейської, котру Господь, Бог ваш, дає нам.
21. Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю оцю, йди, візьми її у володіння, як говорить тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
22. Але ви всі підійшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони дослідили нам землю і дали нам знати, якою дорогою нам рухатися, і в які міста нам простувати.
23. Слово це мені сподобалося, і я взяв із вас дванадцять чоловіків, по одному чоловікові від кожного коліна.
24. Вони пішли, зійшли на гору, і дісталися до долини Ешкол, і оглянули її.
25. І взяли в руки свої плодів землі, й принесли нам, і повідали нам, і сказали: Добра земля, котру Господь, Бог наш дає нам.
26. Але ви не пішли, а повстали супроти заповіді Господа, Бога вашого.
27. І ремствували у шатрах ваших, і говорили: Господь, з ненависті до нас, вивів нас із землі єгипетської, щоб віддати нас до рук амореїв і винищити нас.