17. Не зважайте на особу в суді, ви маєте слухати малого, як великого: не бійтеся особи людської; бо суд – справа Божа, а діло, котре для вас заважке, доносьте до мене, і я вислухаю його.
18. І дав я вам того часу настанови про все, що належить вам чинити.
19. І коли рушили ми від Хорива і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, котру ви бачили, на шляху до гір аморейських, як наказав Господь, Бог наш, і прийшли до Кадеш-Барнеа.
20. І сказав я вам: Ви прийшли до гори аморейської, котру Господь, Бог ваш, дає нам.
21. Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю оцю, йди, візьми її у володіння, як говорить тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
22. Але ви всі підійшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони дослідили нам землю і дали нам знати, якою дорогою нам рухатися, і в які міста нам простувати.
23. Слово це мені сподобалося, і я взяв із вас дванадцять чоловіків, по одному чоловікові від кожного коліна.
24. Вони пішли, зійшли на гору, і дісталися до долини Ешкол, і оглянули її.
25. І взяли в руки свої плодів землі, й принесли нам, і повідали нам, і сказали: Добра земля, котру Господь, Бог наш дає нам.
26. Але ви не пішли, а повстали супроти заповіді Господа, Бога вашого.