21. Чи не має гончар влади над глиною, щоб з тієї ж суміші вчинити одну посудину для почесного використання, а іншу для низького?
22. То й що, коли Бог, бажаючи показати гнів і явити могутність Свою, з великим довготерпінням щадив посудини гніву, готові до загибелі,
23. Щоб разом виявити багатство слави Своєї над посудинами милосердя, котрі Він приготував на славу;
24. Над нами, котрих Він покликав не лише з юдеїв, але також із поганів?
25. Як також в Осії каже: Не Мій народ назву Моїм народом, і не улюблену – улюбленою.
26. І на тому місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, вони названі будуть синами Бога Живого.
27. А Ісая проголошує про Ізраїля: А хоча б сини Ізраїлеві були числом, як пісок морський, лише останок врятується;
28. Бо справу закінчує і невдовзі вирішить по правді, справу рішучу звершить Господь на землі.
29. І, як провістив Ісая: Якби Господь Саваот не залишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і були б схожі на Гомору.
30. То що скажемо? Погани, що не шукали праведности, дістали праведність од віри;