12. Не від справ, але від Того, Хто прикликає, – сказано було їй: Більший буде у рабстві в меншого.
13. Як написано: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
14. То що скажемо? Невже неправда у Бога? Зовсім ні;
15. Бо Він каже Мойсеєві: Кого милувати, помилую; кого жаліти, пожалію.
16. Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто прагне, але від Бога, що милує.
17. Бо Писання каже фараонові: Для того самого Я поставив якраз тебе, аби показати над тобою силу Мою і щоби проповідувано було ймення Моє по всій землі.
18. Отож, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує.
19. Ти скажеш мені: За що ж іще звинувачують? Бо хто чинитиме опір Його волі?
20. А хто ти, людино, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб скаже виробникові своєму: Навіщо ти отак мене учинив?
21. Чи не має гончар влади над глиною, щоб з тієї ж суміші вчинити одну посудину для почесного використання, а іншу для низького?