15. Бо не розумію, що вчиняю: бо не те вчиняю, що хочу, а що ненавиджу, те вчиняю.
16. А якщо вчиняю те, чого не хочу, то погоджуюся із законом, що він добрий;
17. А тому вже не я вчиняю те, але гріх, що живе в мені.
18. Бо знаю, що не живе в мені, тобто в плоті моїй, добре; тому що бажання добра є в мені, але щоб учинити його, того не знаходжу.
19. Доброго, котрого хочу, не вчиняю, а лихе, котрого не хочу, вчиняю.
20. А якщо вчиняю те, чого не хочу, вже не я вчиняю те, але гріх, що в мені живе.
21. Отож, я знаходжу закон, що, коли хочу чинити добре, озивається в мені лихе.
22. Бо, з огляду на внутрішню людину, знаходжу вдоволення в Законі Божому.
23. Але в членах моїх бачу інший закон, що протидіє законові розуму мого і вчиняє мене бранцем закону гріховного, що є в членах моїх.
24. Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти?
25. Дякую Богові моєму Ісусом Христом, Господом нашим. Отож, той самий я розумом моїм служу Законові Божому, а плоттю – законові гріха.