2. Через Котрого вірою ми дістали доступ до тієї благодаті, в котрій стоїмо і хвалимося надією слави Божої.
3. І не цим лише, але хвалимося й скорботою, знаючи, що від скорботи приходить терпіння,
4. Від терпіння досвід, від досвіду надія,
5. А надія не осоромлює, тому що любов Божа вилилася в серця наші Духом Святим, що нам даний.
6. Бо Христос, коли ми були ще немічні, у визначений час помер за нечестивих.
7. Бо навряд чи хтось помре за праведника; хіба за доброчинця, можливо, хтось наважиться померти.
8. Але Бог свою любов до нас засвідчує тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.
9. Тому тим паче, коли ми виправдані Кров‘ю Його, врятуємося Ним від гніву.
10. Бо навіть тоді, коли ми були ворогами і примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим паче примирившися, врятуємося життям Його.
11. І не досить цього, а проте хвалимося Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Котрого ми одержали нині замирення.
12. А тому, як одним чоловіком гріх увійшов у світ, і гріхом смерть, так само й смерть перейшла в усіх людей, через те, що в ньому всі згрішили.
13. Бо ще до Закону гріх був у світі; але гріх не зараховується, коли немає Закону.
14. А проте смерть царювала від Адама до Мойсея також над тими, що не вчинили подібного до злочину Адама, котрий є образ майбутнього.