6. Так само й Давид називає блаженною людину, котрій Бог зараховує праведність незалежно від справ.
7. Блаженні, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті;
8. Блаженна людина, котрій Господь не завважить гріха.
9. Блаженство це стосується обрізання чи до необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахувалася як праведність.
10. Коли зарахувалася? По обрізанні, чи до обрізання? Не по обрізанні, а до обрізання.
11. І ознаку обрізання він прийняв, мов печать праведности через віру, котру мав у необрізанні, аж так, що він став батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб їм також зарахувалася праведність.
12. І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13. Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14. Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15. Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16. Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;