12. І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13. Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14. Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15. Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16. Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;
17. Як написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, Котрому він повірив, що животворить мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18. Він, понад надію, повірив надією, а тому став батьком багатьох народів, за сказаним: таким численним буде насіння твоє!
19. І не знемігся він у вірі і не вважав, що тіло його, майже столітнього, уже омертвіло, і лоно Саррине вже не живе;
20. Не мав сумніву в обітниці Божій через невіру, але був твердий у вірі, прославивши Бога.
21. І був уповні певен, що Він міцний і виконає обіцяне.
22. А тому й зараховано йому як праведність.