1. Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що, судячи іншого, чиниш те саме.
2. А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить.
3. Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме?
4. Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття?
5. Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога,
6. Котрий віддасть належне кожному за його вчинками:
7. Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, – життя вічне.
8. А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лють та гнів.
9. Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, – юдея, а потім і грека!
10. І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові!
11. Бо немає упереджености у Бога.
12. Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, –