6. Хто розрізняє дні, для Господа розрізняє; і хто не відрізняє днів, для Господа не відрізняє. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. І хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7. Бо ніхто із нас не живе для себе, і ніхто не вмирає для себе,
8. А чи живемо, – для Господа живемо; чи помираємо, – для Господа помираємо. І тому чи живемо, чи помираємо, – завжди Господні.
9. Бо Христос задля того й помер і воскрес, і ожив, щоб володарювати й над мертвими й над живими.
10. А ти нащо осуджуєш брата твого? Або ти, що ганьбиш брата свого? Усі ми постанемо на суд Христів.
11. Бо написано: Живу Я, каже Господь, переді Мною схилиться кожне коліно, і всілякий язик буде сповідувати Бога.
12. Отож, кожний із нас дасть за себе звіт Богові.
13. То ж не будемо вже осуджувати один одного, а краще міркуйте про те, як чинити так, щоб не надати братові підстави для спотикання чи спокуси.
14. Я знаю і певен у Господі Ісусі, що немає нічого в самому собі нечистого; тільки для того, хто вважає щось нечистим, для того нечисте.
15. А якщо через їжу зажурений твій брат, то ти вже не з любови чиниш; не погуби твоєю поживою того, за кого Христос помер.
16. Нехай же не ганьбиться ваше добре ім‘я.
17. Бо Царство Боже не їжа і пиття, але праведність і мир, і радість у Святому Дусі.
18. Хто цим служить Христові, той угодний Богові і достойний схвалення від людей.
19. Отож, будемо шукати того, що служить для миру і для взаємного напуття.