19. Скажи: гілки відламалися, щоб мені прищепитися.
20. Гаразд. Вони відламалися невір‘ям, а ти тримаєшся вірою: Не пишайся, але бійся.
21. Бо якщо Бог не помилував природних гілок, то гляди, чи помилує тебе.
22. Отож, бачиш доброту і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а доброту для тебе, якщо перебуватимеш у благодаті Божій; інакше ти також будеш відтятий.
23. Але й ті, якщо не будуть в невір‘ї, прищепляться, тому що Бог має силу знову прищепити їх.
24. Бо, якщо ти відтятий від дикої за природою оливки і не за природою прищепився до гарної оливи, то тим паче ці природні прищепляться до своєї оливи.
25. Бо не хочу залишити вас, браття, з незвіданою таємницею цією, щоб ви не мріяли про себе, – що ожорсточення сталося в Ізраїлі частково, до часу, поки увійде повне число поганів,
26. І оскільки Ізраїль врятується, як написано: Прийде від Сіону Визволитель і відверне безбожність від Якова;
27. І цей заповіт їм від Мене, коли зніму з них гріхи їхні.
28. У відношенні до благовістя, вони вороги заради вас; а у відношенні до вибрання, улюблені Божі заради батьків.
29. Бо дари і покликання Боже непорушні.
30. Як ви самі колись були неслухняні Богові, а нині помилувані, через непослух їхній,
31. Так само й вони тепер неслухняні для помилування вас, щоб самі вони також були помилувані.
32. Бо всім визначив Бог непослух, щоб всіх помилувати.
33. О, безодня багатства і премудрости і ведення Божого! Які неспогадані судьби Його і шляхи Його, яких не дослідити!