18. Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.
19. А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника.
20. Але посередник при одному не буває, а Бог один.
21. Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону;
22. Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса.
23. А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі.
24. Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою;
25. А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем.
26. Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса.
27. Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися.
28. Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі.
29. А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці.