25. А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродита, брата і співробітника і сподвижника мого, а вашого посланця і служника в моїх тіснотах,
26. Тому що він вельми хотів усіх вас бачити і дуже сумував через те, що до вас долинула чутка про його хворобу.
27. Бо він був недужий і замалим не вмер; але Бог помилував його, і не його тільки, а також мене, щоб не додалося мені жалю до печалі.
28. А тому я скорше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, а я менше сумував.
29. То прийміть же його в Господі з усілякою радістю, і таких майте в пошані,
30. Бо він за справу Христову був близько до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг мені.