1. О, ти чудова, моя кохана, ти пречудова! Очі твої голубині за твоїм покривалом; коси твої, мов козяче стадо, що сходить з гори Ґілеадської.
2. Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходить, із котрих у кожної по двійко ягнят, і немає серед них неплідної;
3. Мов стрічка черлена, губи твої, і вуста твої жадані; мов половинки граната – щічки твої за твоїм покривалом;
4. Шия твоя, наче вежа Давидова, на зброю влаштована, тисяча щитів висять у ній – усе щити лицарів!
5. Двійко персів твоїх, мов двійнята молодої сарни, що пасуться між лілеями.
6. Допоки день дихає прохолодою, і втікають тіні, я піду на гору мирову і на пагорб з ладану.
7. Уся ти прекрасна, кохана моя, і плямки не маєш ти жодної!