1. Павло, Апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Рятiвника нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,
2. Тимофiєвi, справжньому синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога, Батька нашого, i Христа Iсуса, Господа нашого.
3. Вiдходячи в Македонiю, я просив тебе залишитися в Ефесi i наставити декотрих, щоб вони не навчали iншого.
4. I не займалися байками i родоводами нескiнченними, котрi викликають бiльше сварок, анiж Божої науки у вiрi.
5. А мета наставлення є любов од чистого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри.
6. Вiд чого деякi ухилилися i вдалися до марнослiв'я,
7. Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розумiючи нi того, про що оповiдають, анi того, що утверджують.
8. А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9. Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, розбещених i споганiлих, для зневажникiв батька й матерi, для людиновбивникiв,
10. Для розпусникiв, мужеложникiв, людиноловiв, (наклепникiв, скотоложникiв), брехунiв, клятвопорушникiв, i для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,
11. Спираючись на славну Євангелiю блаженного Бога, яку менi довiрено.