26. Бо щоразу, коли ви їсте хліб оцей і п'єте чашу цю, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.
27. А тому, хто буде їсти хліб цей, або питиме чашу Господню негідно (недостойно), матиме провину перед Тілом і Кров'ю Господньою.
28. Нехай же досліджує себе людина, і таким чином нехай їсть від хліба цього і п'є з чаші цієї.
29. Бо хто їсть і п'є негідно, той їсть і п'є осуд собі, не розмірковуючи про Тіло Господнє.
30. Ось чому поміж вами багато немічних і хворих, і чимало помирає.
31. Бо якби ми самі себе судили, то нас не судили б;
32. Коли ж Господь нас осуджує, то це покарання від Нього, щоб не були засуджені зі світом.
33. Тому, браття мої, збираючись на вечерю, один на одного чекайте.
34. А якщо хтось голодний, нехай їсть удома, щоб збиратися вам не на осудження. Все інше владнаю, як прийду.