18. І уклали вони поміж собою заповіта перед Господом, і Давид лишився в лісі, а Йонатан повернувся до оселі своєї.
19. І прийшли зіфеяни до Саула в Ґів'ю, говорячи: Ось Давид переховується в нас у неприступних місцях у лісі, на пагорбі Хахіла, що праворуч від Єшімону.
20. Отож, за всіма жаданнями душі твоєї, царю, йди; а нашою справою буде віддати його в руки царя.
21. І сказав їм Саул: Благословенні ви у Господа за те, що поспівчували мені.
22. Ходіть, переконайтеся ще і вивідайте і придивіться, де місце його, де буде нога його, і хто бачив його там. Бо мені говорять, що він дуже хитрий.
23. І придивіться і вивідайте всі схованки, у котрих він переховується, і повертайтеся до мене з певною звісткою; і я піду з вами. І якщо він на цій землі, я буду шукати його по всіх Юдиних тисячах.
24. І підвелися вони, і пішли в Зіф передніше Саула. А Давид і люди його були в пустелі Маонській, в Араві, на південь від Єшімону.
25. І пішов Саул з людьми своїми шукати його. Але Давидові повідомили про це, і він перейшов до Сели і лишався в пустелі Маон. А Саул почув, і погнався за Давидом в пустелю Маонську.
26. І йшов Саул з одного боку гори, а Давид із людьми своїми з тамтого боку гори. І коли Давид квапився відійти перед Саулом, Саул з людьми своїми поспішав навперейми Давидові і людям його, щоб захопити їх,
27. Тоді прийшов до Саула вісник, говорячи: Поспішай і приходь; бо филистимляни вчинили напад на землю.